###Недоторканні резерви ###
Трохи менше року тому, напередодні весняної частини сезону-2013/14, колега Ігор Семйон, розуміючи всю глибину кризи, в яку потрапив український футбол, намагався знайти позитив в ситуації, що склалась. Головною ідеєю матеріалу "Нові простори, або Своє стає рідним" стала зміна через фінансові труднощі трансферних пріоритетів клубів Прем&lsquo-єр-ліги в бік нижчих дивізіонів, які, будемо відвертими, останнім часом варились у власному соку і за невеликими виключеннями не мали змоги забезпечити серйозне професійне зростання гравців.
Власне, прірва між "багатими" і "бідними" і стала фундаментальною проблемою футбольного господарства країни. Вимкнувши таку важливу функцію, як "суспільний ліфт", який міг би постійно збагачувати вищу лігу "свіжою кров&lsquo-ю", стимулював би конкуренцію між українськими гравцями, представники еліти переорієнтувались на зовнішній ринок, хоча чимало легіонерів мало в чому переважали кращих футболістів з вітчизняної периферії. Не сильно допоміг і ліміт, котрий з одного боку змусив клуби УПЛ більше уваги приділяти власним академіям, однак з іншого підняв на захмарний рівень зарплати гравців з українським паспортом, відбивши у них бажання виборювати місце в основі в чесній боротьбі.
Зима 2014-го року на фоні усіх негараздів дала кілька приводів для оптимізму. За підсумками трансферного вікна одразу шість футболістів Першої ліги були запрошені до команд вище класом. Щоправда, долі кожного з них склались по-різному. Павло Чорномаз отримав шанс від Віталія Кварцяного, однак скористатись ним, як, наприклад, Редван Мемешев, не зміг. Не зігравши протягом року жодного матчу, захисник знову опинився без команди, а в січні з&lsquo-явилась інформація, що він проходить збори з одеським "Чорноморцем".
Артур Новотрясов не зміг виграти конкуренцію у Ігоря Пластуна та Грегора Балажіца, та з відходом словенця колишній гравець "Кримтеплиці" та "Буковини" став частіше використовуватись Ігорем Йовічевічем в контрольних матчах, то ж має усі шанси розпочати весну в статусі гравця основи львівського клубу.
А ось Михайло Сергійчук, який переходив до "Карпат" як один з кращих бомбардирів Першої ліги, минулу весну потратив на адаптацію до вимог прем&lsquo-єр-лігового колективу. Здавалось, після повернення Олександра Гладкого до "Шахтаря", форвард розкриється у всій красі, однак в 16-ти матчах він зміг забити лише два м&lsquo-ячі. Сергійчуку не відмовиш в бажанні та старанності, однак нападник суттєво поступається в швидкості прийняття рішень на полі, що часто негативно позначалось на атаці львівської команди. Як наслідок, Йовічевіч в кількох матчах навіть грав без чистого форвард. Важливо відмітити, що в цьому сезоні у Сергійчука не було достойного конкурента за місце в основі (Пучковський тривалий час був травмований, та і досвіду у молодого гравця ще менше), а це, безперечно, також має свій вплив. Якщо "Карпатам" цієї зими таки вдасться підсилити ланку, це обов'язково піде на користь не тільки всій команді, але й самому Михайлу.
Кому напевне пішов рік на користь, так це Андрію Міщенку. Захисник, який розпочинав професійну кар'єру в комсомольському "Гірник-Спорті", переходив до "Севастополя" з алчевської "Сталі". На Кримському півострові багато не грав, а літом перейшов до складу новачка елітного дивізіону "Олімпіка". Як тільки випала нагода закріпитись в стартовому складі, Міщенко нею одразу ж скористався і починаючи з 28 вересня не пропустив жодної гри. Інший новачок "Олімпіка" – Гегам Кадимян – минулої зими перейшов з першолігових "Сум" до "Говерли", однак в Ужгороді не знайшов підтримки з боку В&lsquo-ячеслава Грозного. А ось Роман Санжар активно використовує вибухового нападника, який здатний тримати захист суперника в напрузі з перших хвилин чи підсилювати атаку по ходу гри.
Значно більше В&lsquo-ячеслав Вікторович довіряв Руслану Степанюку. В січні 2014-го року 22-річний форвард алчевської "Сталі" проходив збори з харківським "Металістом", однак до підписання контракту справа так і не дійшла, тож Руслан поповнив склад "Говерли". Здавалось, союз між гравцем і клубом повинен принести дивіденди обом сторонам, однак Степанюк став ініціатором розриву контракту, оскільки був незадоволений своєю новою позицією. Грозний бачив у ньому опорного півзахисника, тоді як сам Руслан вважає себе форвардом, тому і поїхав до "Олександрії", в складі якої має непогані шанси вже наступного сезону повернутись до Прем&lsquo-єр-ліги.
Зимова активність клубів УПЛ в напрямку Першої ліги однак не знайшла свого продовження під час літнього міжсезоння. Якщо не рахувати повернення орендованих футболістів, на увагу заслуговують лише чотири трансфери. Через серйозну скруту харківський "Металіст" повернув своїх колишніх гравців Сергія Давидова та Сергія Костюка, але обидва навіть в умовах серйозного кадрового дефіциту не змогли пробитись до основного складу. "Ворскла" підписала контракт з Сергієм Логіновим, який сезон-2013/14 відіграв у друголіговому "Кремені". Втім, захисник брався на перспективу, тож в поточному чемпіонаті лише кілька разів потрапляв в заявку на гру.
Головний трансфер в напрямку "Перша ліга – УПЛ" оформив донецький "Металург", запросивши до своїх лав кращого гравця минулого чемпіонату Олександра Акименка з алчевської "Сталі". Власне, на форварда, враховуючи травму Жуніора Мораєса, покладались особливі надії, однак Володимир П&lsquo-ятенко залишився незадоволеним грою нападники в тих двох матчах, в яких він встиг прийняти участь, і вже 31-го серпня Акименко вийшов на поле в складі кіровоградської "Зірки", повернувшись, таким чином, у рідний дивізіон.
Зниження інтересу еліти до Першої ліги, втім, має своє пояснення. "Крах "Арсеналу", "Таврії" та "Севастополя", а ще раніше "Кривбасу", наповнив ринок великою кількістю досить кваліфікованих кадрів, що суттєво збільшило конкуренцію та полегшило вибір для команд Прем&lsquo-єр-ліги", - відмічає футбольний агент Вадим Шаблій. Однак і футболісти без діючих контрактів не завжди доступні, що змушує клуби штучно підтягувати молодь до виступів на найвищому рівні. Найсвіжіший приклад – одеський "Чорноморець", якому довелось відмовитись від послуг досвідчених виконавців і зробити ставку на вихованців власної академії. Коли ж рівень випускників не відповідає потрібним вимогам, безкоштовно готові поділитись перспективними гравцями гранди. Зокрема, "Говерла" завжди рада надати ігрову практику представникам молодіжної команди "Динамо" чи "Шахтаря", не варто зайвий раз нагадувати про тісну співпрацю гірників з "Іллічівцем", а останнім часом і "Металістом" (Кобін, Болбат, потенційний новачок Акулінін).
Однак саме маріупольська команда, якій не вдалось втримати Кулача, Бутка, Тотовицького, а ще раніше Іщенка, Чижова та інших орендованих у "Шахтаря" гравців, почала "збирати вершки" з Першої ліги вже цієї зими. Микола Павлов запросив на збори Жичикова та Лучика з "Сум", а також Немтінова з "Буковини". Крім того "Іллічівець" розраховує на підписання контракту з гравцем друголігового "Кременя" Сергієм Вовкодавом, з яким Микола Петрович знайомий ще по роботі в Полтаві. Враховуючи обмежені кадрові можливості азовців, кожен з цих гравців має чудову нагоду зарекомендувати себе з кращого боку на найвищому рівні. Ще один потенційний новачок УПЛ – півзахисник Юрій Бровченко з київської "Оболоні-Бровар", якого Роман Санжар взяв на збори до ОАЕ.
При цьому перерахованих футболістів важко назвати головними зірками Першої ліги, які вже зараз готові до виступів на вищому рівні. Якщо клуби УПЛ таки звернуть повноцінну увагу на "українське середзем&lsquo-я", то в першу чергу мали б придивитись до таких команд як дніпродзержинська "Сталь" та комсомольський "Гірник-Спорт". Обидва колективи ще минулого сезону виступали в Другій лізі, однак системна робота протягом кількох років дозволила сходу завоювати провідні позиції і в Першій лізі.
Головна зірка дніпродзержинців – 25-річний форвард Станіслав Куліш. Любителі української футбольної екзотики напевне знають цього гравця вже давно. А як можна було не помітити нападника, який в двох сезонах підряд забиває 28 та 32 м&lsquo-ячі, хай і в Другій лізі. Однак і підвищення в класі суттєво не позначилось на виступах Станіслава – в цьому сезоні в 20-ти поєдинках Куліш відзначився 13 разів. Погодьтесь, хлопець, як мінімум, заслуговує на шанс спробувати свої сили на фоні кращих захисник країни, тим більше враховуючи постійні скарги тренерів на відсутність забивних форвардів. Вже зараз Куліш міг би підсилити атаку команд нижче четвертого місця УПЛ, та і "Металісту" з його кризою в нападі напевне не завадив би.
Не менш продуктивно виступає 21-річний півзахисник Антон Котляр. Вибуховий вінгер за системою гол+пас є одним з лідерів дивізіону. Особливо Антон мав би запам'ятатись одеським вболівальникам – в кубковому протистоянні з "Чорноморцем" він забив три голи, хай і з пенальті. Надійно в опорній зоні виступає Максим Каленчук, який окрім гри на захист вміє підтримати атаку.
Антон Котляр відправляє третій м'-яч в сітку воріт "Чорноморця"
Разом з "Гірник-Спортом" прогресує Володимир Корольков. Атакуючий півзахисник видав серію з чотирьох матчів, в яких забив шість голів, крім того на його рахунку три результативні передачі. Багатьом став би в нагоді такий універсал як Олексій Моісеєнко, здатний закрити ледь не будь-яку позицію на полі. Напевне розуміється на грі півзахисник, на рахунку якого десять результативних передач в 17-ти матчах. Мова йде про Ярослава Прокіпчука з "Миколаєва". Не будемо згадувати про олександрійців, протистояння яких з "Зорею" в Кубку України продемонструвало, що команда Володимира Шарана готова до виступів на вищому рівні.
Тож не варто сумніватись – в Першій та Другій лігах є таланти, які могли б допомогти командам УПЛ. Просто потрібно вміти їх шукати і розкривати сильні сторони, а не керуватись виключно стереотипами. З іншого боку, не можна говорити лише про небажання клубів вищого дивізіону приділяти увагу змаганням під егідою ПФЛ. Сама система побудована таким чином, що не дає можливості забезпечити еліті регулярне поповнення кваліфікованими кадрами, обмежуючись лише поодинокими спалахами. Але це вже тема для іншої розмови...-
фото - UA-Футбол, ФК "Металург" (Донецьк), ФК "Сталь" Дніпродзержинськ
